Осінь!.. (вірш)

Листя Осінь Mike-H

Земля вже заснула під листям опалим,
Зірчастеє небо шепоче мені:
“Пора забувати минулії чвари,
Пора відкривати новії світи!”

Згадалося все – що є гоже й негоже,
Згадалось усе – що було в далині
Всіх тих літ, що прогаяв дарма я (о Боже!),
Як побачив минулого погашений слід.

Я стою у дворі і читаю газету,
Вже цікавими стали для мене статті,
Де описують горді, як запустять комету,
Щоб добробут покращити в домі моїм.

І я знаю – неправда, що пишуть газети,
І я знаю, що правда лише в дітворі,
Що ганяє м’яча. Це – чистіше монети,
За яку продають свої думи святі

Ті, що кинули нас, ті, що знову при владі,
Ті, що там не були, ті – не хочуть туди.
А я хочу збагнуть – чи святі шоколади,
Що дитинством смакують як запах нуги.

І я знаю вже там я ніколи не буду,
І я знаю вже там погасили сліди,
Що лягли вони крізь мою школу й науку,
Де бував я колись. “Туди більше не йди!” –

Загорланило небо: “Не варто вертатись!”
Закричали зірки: “В тебе все в майбутті!”
Та побачити це не можливо й дізнатись,
Адже смертні ми всі, все для нас в закритті…

А я хочу дізнатись, чи добре роблю я,
Що пускаю на вітер свої щирі думки…
А я хочу дізнатись, чи не схибила доля,
Виколупуючи з мне великі дірки.

Бо казала вона: “Я навчу тебе жити!
Розкажу про найкращі здобутки людей.
Розкажу як повірили всі у рівнину,
Хоч насправді рівнина це частина гори.

Вони навіть не знали, що на світі є право,
Ну а потім згадали, як загинули ті,
Що без права жили і без права вмирали,
Що народжуються люди всі на рівні.

Однаково родились, однаково померли,
Однаково жили, однаково лягли,
Та ви різні, повір, та ви різні, мов перли,
Так вивчай же ти право, і вмреш з ними й ти!”

Я подумав так: “Добре, хай я зроблю як кажеш –
Подивлюсь тобі, доле, потім в очі сумні,
Як помилишся – вічно ти будеш страждати,
Як не схибиш – то будеш завжди в визнанні”.

І я скажу це добре, що послухав я долю,
І я скажу, що добре все казала вона –
Я надіюсь, що ночі я спатиму добре,
Як закінчу я рідний, капризний ЮрФак!

© Львів, 23.10.2010, Михайло Грабинський
Написано під натхненням модуля з Кримінального права України…

© 2010 – 2017, Михайло Грабинський. Всі права захищено. При повному чи частковому використанні статті посилання на http://blog.mike-h.org.ua/ ОБОВ’ЯЗКОВЕ!

7 Comments

  1. мда…. віршик гарний…. дуже…. люблю поезію…. розумію тебе дуже добре…. тримайся, закінчимо ми той юрфак…. мабуть!

  2. Wow! what an idea ! What a concept ! Beautiful .. Amazing ? I usually don?t post in Blogs but your blog forced me to, amazing work.. beautiful ?

  3. Стих действительно красивый только название надо поменять, потомучто он не про осень!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

    • Екатерина, мені дуже приємно, що Вам сподобався цей вірш, але, на жаль, мушу з Вами не погодитись. Цьому віршу притаманно осінній настрій, пишучи цей вірш для мене все було у осінніх тонах, в опалому листі, тому читаючи цей вірш, метафори, видається що осіння пора саме зараз… (не зважаючи на пору року)… Тому назва “Осінь!..” (а назва саме така… зверніть увагу на знак оклику і трикрапку) на мою думку, є найоптимальнішою.

2 Trackbacks / Pingbacks

  1. Tweets that mention Осінь!.. (вірш) | Цінуймо час для життя!.. -- Topsy.com
  2. Elvisushastik

Comments are closed.