Мова – елемент національного єства. Журнал “Політичне життя”. Серія “ВРУ-ПУ-КМУ”. Випуск 1(2).

Доброго дня, шановні читачі! Сьогодні вийшов перший випуск нашого журналу “Політичне життя” в межах весняного марафону “Весна прийшла!..”. Тема сьогоднішнього випуску: “Мова – елемент національного єства”.

Мова – елемент національного єства

Шановні відвідувачі! Радий Вас знову бачити присутніми на моєму блозі.

Чи здогадувались Ви, що державна мова в Україні – українська? Якщо ні, то раджу почитати дуже цікаву книжечку “Конституція України прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року” ;), у якій зазначено:

Стаття 10. Державною мовою в Україні є українська мова.

Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування
української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території
України.

В Україні гарантується вільний розвиток, використання і
захист російської, інших мов національних меншин України.

Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування.

Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України
та визначається законом.

Стосовно цієї статті існує і відповідне Рішення Конституційного суду України (Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями 51 народного депутата України про офіційне тлумачення положень статті 10 Конституції України щодо застосування державної мови органами державної влади, органами місцевого самоврядування та використання її у навчальному процесі в навчальних закладах України (справа про застосування української мови) N 10-рп/99 від 14 грудня 1999 року) у якому зазначається:

(Конституційний суд України) … в и р і ш и в:

1. Положення частини першої статті 10 Конституції України, за
яким “державною мовою в Україні є українська мова”, треба розуміти
так, що українська мова як державна є обов’язковим засобом
спілкування на всій території України при здійсненні повноважень
органами державної влади та органами місцевого самоврядування
(мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в
інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом
(частина п’ята статті 10 Конституції України).


Поряд з державною мовою при здійсненні повноважень місцевими
органами виконавчої влади, органами Автономної Республіки Крим та
органами місцевого самоврядування можуть використовуватися
російська та інші мови національних меншин у межах і порядку, що
визначаються законами України.


2. Виходячи з положень статті 10 Конституції України та
законів України щодо гарантування застосування мов в Україні, в
тому числі у навчальному процесі, мовою навчання в дошкільних,
загальних середніх, професійно-технічних та вищих державних і
комунальних навчальних закладах України є українська мова.


У державних і комунальних навчальних закладах поряд з
державною мовою відповідно до положень Конституції України,
зокрема частини п’ятої статті 53, та законів України, в
навчальному процесі можуть застосовуватися та вивчатися мови
національних меншин.


3. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до
виконання на території України, остаточним і не може бути
оскарженим.

Конституційний суд нам порадив звернути увагу на статтю 53 Конституції України, частину 5:

Стаття 53. Кожен має право на освіту.

Повна загальна середня освіта є обов’язковою.

Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної,
повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в
державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної,
повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної,
вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання
державних стипендій та пільг учням і студентам.

Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в
державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі.

Громадянам, які належать до національних меншин, відповідно
до закону гарантується право на навчання рідною мовою чи на
вивчення рідної мови у державних і комунальних навчальних закладах
або через національні культурні товариства.

Отже, як ми бачимо, Україна дозволяє використовувати замість державної мови мову національних меншин лише у визначених законом та рішенням КСУ випадках, а саме:

У навчальних закладах або через національні культурні товариства, причому не врегульовано питання, яким механізмом це має забезпечуватись, адже від такої прихильності до представників нац-меншин може постраждати істинне корінне населення України, які звикли користуватись лише українською мовою, і певно що не знають російську, польську чи іншу мову нац-меншин, яку мають застосовувати відповідно до Конституції. Тому, поки не створять відповідний механізм для застосування української мови на належному рівні – все це лише фіктивні положення або, як їх звикли називати конституціоналісти, “норми-програми”, до яких маємо прагнути, але для яких досі немає механізмів реалізації.

Поряд з державною мовою при здійсненні повноважень місцевими органами виконавчої влади, органами Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування можуть використовуватися російська та інші мови національних меншин у межах і порядку, що визначаються законами України. Це трактування є зрозумілим і коректним, адже саме це положення пропонує і реалізує право нац-меншин користуватись власною мовою. Але це не відкидає проблему забезпечення конституційного права українця користуватись українською мовою, якщо до відповідних органів будуть обраними чи призначеними особи – представники нац-меншин чи “прихильники нац-меншин”.

Але, є положення, яке фіксує: …українська мова як державна є обов’язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п’ята статті 10 Конституції України). Тому ВРУ (Верховна Рада України), ПУ (Президент України), КМУ (Кабінет Міністрів України), оскільки не включені у список “дозволених до використання мов нац-меншин”, повинні використовувати ЛИШЕ українську мову. Я не закликаю осуджувати владу, розпалювати національну ворожнечу чи вчиняти інші дії, що можуть порушити Закони України, але у свою чергу закликаю поважати Закони України, слідкувати за його дотримуванням та у разі порушення законів – повідомляти відповідні органи. Пам’ятайте: “Все у наших руках! Дотримуймось закону, слідкуймо за тим, чи інші його дотримуються – і будемо жити у державі, якою є Україна згідно Конституції:

Стаття 1. Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.”

Я вірю в тебе, Україно! Я вірю в тебе, український народе!

Слава Україні! Героям слава! Боже, храни Україну-неньку!

Дякую за увагу!

Коментування відкрите, тому ведеться гласна переписка. Наступний випуск вийде в неділю журналом “Телевізійна родина. Рейтинг ТБ-програм”. Розшифрування номеру випуску а(б), де а – номер випуску в межах журналу-серії, б – номер журналу в межах марафону “Весна прийшла!..”.

Журнал “Політичне життя”. Серія “ВРУ. ПУ. КМУ.”. Випуск 1(2).

© 2010 – 2017, Михайло Грабинський. Всі права захищено. При повному чи частковому використанні статті посилання на http://blog.mike-h.org.ua/ ОБОВ’ЯЗКОВЕ!