Синайське законодавство: розуміння заповідей у сучасному суспільстві

Десять заповідей, які Бог дав Своєму народу, точно вказують, що мусить робити людина і чого їй слід уникати, якщо вона хоче любити Бога і ближніх. Ось ці заповіді:

1. Я Господь, Бог твій; нехай не буде в тебе інших богів, крім Мене.

Ця заповідь велить любити Бога понад усе і, крім Нього, не віддавати нікому Божої пошани. Ця заповідь має актуальність і у сучасному суспільстві. Правда не через те, що це догма, а через те, що  отці церков категорично налаштовують віруючих проти інших «богів».

2. Не сотвори собі ідола, і ніякого зображення того, що на небі вгорі, і що на землі долу, і що у воді нижче землі; не поклоняйся їм і не служи їм.

Оскільки все у світі сотворено Богом, то Йому одному слід поклонятися і Його одного слід шанувати як Божество. Абсолютно не притримується у сучасному суспільстві – телебачення заполонили «Фабрики кумирів».

3. Не вимовляй ім`я Господа Бога Твого марно.

Не можна святе і велике ім`я Боже вимовляти даремно, в марних розмовах, а тому божитися і клястися безпідставно ця заповідь забороняє. В загальному не притримуються, вважають звичною справою. Дехто не помічає за собою вживання імені Бога намарно.

4. Пам`ятай день суботній, щоб святити його! Шість днів працюй і роби всю працю свою, а день сьомий – субота (свято) Господу Богу Твоєму.

Шість буденних днів тижня людина повинна трудитися, працювати, і взагалі турбуватися про все, що потрібно для її земного життя. А сьомий день слід присвятити Богу, тобто виділити його для Господа, молитися Йому, читати у славу Божу корисні книги, допомагати бідним, і взагалі заради Господа чинити якомога більше добра, а не гаяти марно час, тим більше – поводитися зле. У Старому Завіті так святкувалася субота, а в нас, у Новому Завіті, в пам`ять про Воскресіння Христа з мертвих, святкується неділя. Цілодобово працюючі супермаркети, магазини, інші фірми-підприємства-установи-організації використовують неділю (та суботу) як додаткове джерело прибутку.

5. Шануй батька твого і матір твою, щоб тобі було добре і щоб продовжувалися дні твої на землі.

Потрібно любити і шанувати батьків, слухатися їхніх добрих настанов і порад, піклуватися про них, якщо вони недужі, бути опорою для них у старості, також слід шанувати інших родичів, старших, добродійників, учителів, духовних отців і начальників; за це Бог обіцяє продовжити земне життя. В українській традиції притримується і досить категорично засуджується в суспільстві його невиконання.

6. Не вбивай.

Під убивством мається на увазі не тільки позбавлення життя себе чи когось іншого, але якщо і допускаємо інших до вбивства своїм наказом, порадою, допомогою, згодою. Цією заповіддю забороняється також нестриманість у гніві й образа ближнього усяким лайливим словом. Ця заповідь наказує жити з усіма в мирі і злагоді, а також лагідно поводитися з тваринами. Заборона забирати життя у іншого є закріплена навіть у вітчизняному законодавстві.

7. Не чини перелюбу.

Цією заповіддю Господь забороняє чоловікові і дружині порушувати взаємну вірність і любов. Неодруженим Бог велить дотримуватися чистих думок і бажань. Обжерливість, пияцтво і взагалі будь-яка схильність до надмірності й нестриманості також забороняються цією заповіддю. На жаль, ця догма не розуміється сучасною молоддю.

8. Не кради.

Нічого чужого не бери, не спитавши, ні явно, ні таємно; не обманюй при продажу; у всякій справі розраховуйся чесно; не ховай знайдене; усяку роботу закінчуй в обіцяний термін і виконуй її сумлінно. Заборона забирати чуже майно у іншого також є закріплена навіть у вітчизняному законодавстві.

9. Не свідчи неправдиво на ближнього свого.

Ця заповідь забороняє говорити неправду, брехати, зводити наклеп, обмовляти людей, осуджувати їх, а також вірити наклепникам. Ця заповідь наказує завжди чесно дотримуватися свого слова. На жаль, сьогодні уникається виконання цієї заповіді.

10. Не бажай дому ближнього твого, не жадай дружини ближнього твого, ні поля його, ні раба його, ні рабині його, ні вола його, ні осла його, нічого, що у ближнього твого.

Ця заповідь забороняє заздрити і зазіхати на чуже добро, наказує задовольнятися тим, що маєш. Від заздрощів породжуються погані бажання, а від недобрих бажань – і всі недобрі злі вчинки. Українська ментальність не дає психологічно людині виконати цю заповідь.

Кожен мусить знати і виконувати Закон Божий. Той, хто дотримується заповідей, створює собі, крім тимчасового добробуту, вічне спасіння.

В пам`ять Синайського законодавства Мойсеєм було встановлено свято п’ятидесятниці.

Серед сучасного суспільства, не тільки серед молоді необхідно час від часу проводити навчальні бесіди про «правильне поводження у суспільстві» доти, поки це є фізично та психологічно можливим.